Львівський військовий ордена Червоної Зірки інститут ім. П.-К. Сагайдачного Національного Університету “Львівська Політехніка” Курсова робота на тему: “Інтерв’ю як метод отримання інформації”  Зміст Вступ Інтерв’ю як різновид журналістського твору………………………5 1.1 Історія виникнення інтерв’ю. ………………………………………….5 1.2 Особливості інтерв’ю як самостійного жанру……………………..11 Основні характеристики інтерв’ю…………………………………..13 Вимоги і види інтерв’ю. ………………………………………………….13 Методика підготовки інтерв’ю. Аналітичні основи його розвитку.19 Висновки Література Вступ Журналісту часто доводиться чути думку про те, що головне – створити цікавий твір, а якого він жанру, яким методом здобутий - не має значення. Існує і інше міркування: розмови про жанри журналістики не заслуговують уваги, так як зміст поняття “жанр” постійно змінюється і ускладнюється, а сама методика жанрів в цілому розроблена недостатньо. Це буцімто підтверджується тим, що різні науковці, дослідники пропонують свої варіанти наборів жанрів. Погодитись з подібними твердженнями не можна, як мінімум, з двох причин. По-перше, той тип творів, який утворюється історично і визначається як “жанр”, існує об’єктивно, незалежно від певних думок як теоретиків, так і практиків. А по-друге, дійсне і точне уявлення про жанри допомагає професійному спілкуванню між журналістами. На сьогодні у засобах масової інформації існує три головних способи відтворення дійсності, подій і явищ життя – фактографічний, аналітичний і наочно-образний. Вони фактично і опосередковують певні рівні “просякнення” пізнавального суб’єкта в об’єкт: від першопочаткового почуттєвого спостереження до абстракції, теоретичного оволодіння ним, а далі – до утворення збагаченого, більш повного і конкретного образа предмета (у тому числі – і його художнього образа). Виходячи з предмета функцій і методів сучасної журналістики випливають щодо жанрів періодичної преси наступні висновки: По-перше, якщо йдеться про оперативне інформування журналістом аудиторії, то воно, в першу чергу, має бути націленим на найбільш важливі для неї події, явища, пов’язані з базовими, найбільш актуальними її потребами, а також має сприяти формуванню у читача максимально точної картини оточуючої її реальності. По-друге, для розуміння суспільних проблем, якщо вони обговорюються в газетних текстах, перш за все, важливо бачити діючі зв’язки між подіями, що подаються в тексті і наслідками практичного змісту, змінами в реальному житті. Таким чином, можна сказати, що міркування про взаємозв’язки явищ, що досліджуються, і утворюють головну субстанцію багатьох публікацій, що входять до аналітичної і художньо-публіцистичної групи жанрів журналістики. По-третє, змістові і формі конкретних журналістських матеріалів притаманний свій характер. Якщо в інформаційних публікаціях подається якийсь факт, то в аналітичних на перший план виходить думка автора, що спирається на сукупність фактів, а також його емоції, породжені цією думкою. По-четверте, при написанні текстів різних жанрів використовуються різні форми, методи, способи емпіричного пізнання дійсності (спостереження, опрацювання документів, опитування, інтерв’ю тощо), а також теоретичні методи: порівняння, аналогія, оцінка (порівняння дійсності з суспільними цілями, нормами, ідеалами), деталізація (акцентування на важливі подробиці явища, процесу, ситуації), пояснення (встановлення зв’язків з причинами, закономірностями чи перевіреними, доведеними судженнями), передбачення (вихід на майбутні процеси, що випливатимуть із закономірностей, причин, факторів чи пізнаних тенденцій) і узагальнення (об’єднання інваріантних ознак окремих фактів, визначення загального певних процесів). Таким чином, як видно з наведених міркувань, в журналістських текстах ставляться питання, даються відповіді на них, наводяться докази на користь певної точки зору і висуваються контрдокази, що створює ілюзію бесіди, яка відбувається між партнерами в процесі “живого” спілкування. Формування уявлень про особливості публіцистики має ва...